Авторське право на програмний продукт

Комп'ютерна програма як об'єкт авторського права

     Розробка комп'ютерної програми - творчий, інтелектуальний труд, деколи тривалий, копіткий і дорогий. Але, витративши зусилля на створення комп'ютерної програми, так легко її втратити. Усім відомі випадки заборони роботодавцем (замовником) програмісту використовувати свою працю, "викрадення" коду для створення нових програм та інші порушення у сфері авторського права.

     Вперше комп'ютерна програма почала охоронятися як об'єкт авторського права у 1964 році в США. Сьогодні практично в усіх країнах світу комп'ютерна програма охороняється авторським правом.

     Згідно законодавства України комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, коду, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, здатної зчитуватися комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату. Це поняття охоплює як операційні системи, так і прикладні програми.

     Авторським правом охороняється лише форма вираження. Це означає, що при захисті комп'ютерної програми має значення код, а не ідея, концепція, принципи.

     Відзначимо, що авторським правом охороняються як оприлюднені програми, так і не оприлюднення.

     Авторське право поширюється як на цілу програму, так і на її частину, якщо вона може використовуватися самостійно, наприклад, модуль, бібліотека.

     Зверніть увагу, що в України комп'ютерна програма охороняється тільки авторським правом і її не можна "запатентувати", тобто отримати патент на винахід або корисну модель.

     Отже, створивши комп'ютерну програму програміст має на неї певні права.

     Немайнові авторські права:

  1. право визнання авторства - програміст має право на визнання свого авторства шляхом зазначення імені автора на творі та на його примірниках, наприклад, на дисках, на яких записана комп'ютерна програма;
  2. право на анонімність (забороняти зазначення свого імені, якщо автор хоче залишитися анонімним);
  3. право на псевдонім;
  4. право на збереження цілісності твору та протидії його спотворення, інший заміні твору чи посяганню, які можуть завдати шкоди честі та репутації автора. Наприклад, програміст може забороняти внесення додаткового коду в його комп'ютерну програму.

     Майнові авторські права:

  1. виключне право на використання програми;
  2. виключне право на дозвіл або заборону використання програми іншими особами.

     Виключне право на використання програми означає право її використовувати в будь-якій формі та будь-яким способом, наприклад, встановлювати і використовувати за прямим функціональним призначенням її, викладати в Інтернет для скачування, записувати на диски, удосконалювати програму тощо.

     Авторське право на комп'ютерну програму виникає в силу факту її створення і не підлягає обов'язковій реєстрації та іншим формальностям.

     Але автор або інша особа, якій передали майнові авторські права, може їх зареєструвати. Реєстрація авторського права буде лише вказувати що на певну дату автор заявив про свої авторські права.

     Особисті немайнові авторські права, наприклад, право визнання авторства, охороняються безстроково. Що ж стосується майнових авторських прав (так званих "економічних" прав), вони охороняються протягом всього життя автора і протягом 70 років після його смерті.

Реєстрація авторського права

     Не дивлячись на необов'язковість реєстрації авторського права, іноді вона буває дуже корисною. Наприклад, у разі спору про авторство на програму, автором вважатиметься той, кого вказано її автором (так звана презумпція авторства). Іншими словами, якщо хтось вказав себе автором Вашої програми, саме Вам потрібно довести що Ви є її автором.

     У такому випадку доказом Вашого авторства може бути більш рання реєстрація авторського права, яка буде свідчити про те, що на певну дату Ви заявили про свої авторські права.

     Для реєстрації авторського права в Україні, Вам потрібно оформити заяву на реєстрацію, а також подати інші документи, наприклад, квитанції про оплату зборів, роздруковані фрагменти коду, які є достатніми для ідентифікації Вашої комп'ютерної програми.

     Після реєстрації Вам видадуть Свідоцтво про реєстрацію авторського права.

     Якщо Ви створили програму, зробили реєстрацію авторського права, але через деякий час вдосконалили її, то у Вас є декілька варіантів:

  1. Зареєструвати авторське право на оновлену програму, при цьому в заяві потрібно вказати що оновлена програма - переробка першої програми.
  2. Не реєструвати авторське право, так як реєстрація авторського права не є обов'язковою.

     Можливий іще варіант: якщо Ви реєструєте авторське право на програму, знаючи, що вона буде вдосконалена, то якщо це можливо, можна при реєстрації першої версії програми подати ті фрагменти коду, які не будуть змінюватися.

     Говорячи про реєстрацію авторських прав, неможливо не сказати про так звану "міжнародну реєстрацію" авторських прав в US Copyright Office при Бібліотеці Конгресу США. Вартість такої реєстрації достатньо велика, але дуже корисна якщо Ви плануєте поширювати Вашу програму за кордоном або коли за специфікою програми є велика ймовірність порушення Ваших прав за кордоном.

15.3. Авторство і співавторство

     Спочатку авторські права на комп'ютерну програму належать її автору. Автор - це фізична особа, творчою, інтелектуальний працею якої створено твір, в нашому випадку - програма.

     Так як визначення творчої праці в чинному законодавстві немає, то залишається відкритим питання - чи буде кодувальник (людина, яка пише код з детального технічного завдання, самостійно при цьому не приймаючи рішень) автором програми. Однозначно на це питання не можна дати відповідь, не вивчивши детально ситуацію. Головним критерієм у даному випадку буде наявність або відсутність творчості в його праці. Для того, щоб спірних ситуацій не виникало, краще до початку розробки програми, укласти договір, в якому чітко обумовити питання авторства, творчої праці, авторських прав.

     Багато програм створюються не творчою працею однієї особи, а цілою командою. У даному випадку ми говоримо про співавторство. Авторське право на програму, створену у співавторстві, належить всім співавторам спільно, незалежно від того, є програма нерозривним цілим чи складається з частин, кожна з яких має ще і самостійне значення, наприклад, модуль, який може використовуватися самостійно.

     Кожен із співавторів зберігає за собою авторське право на створену ним частину програми, яка має самостійне значення.

     Авторське право на програму створену у співавторстві, незалежно від частин, які мають самостійне значення, належить співавторам спільно, якщо інше не передбачено угодою між ними. Законодавство не дає визначення слову "спільно". Вважається, що якщо авторські права належать спільно, то будь-який із співавторів може використовувати програму самостійно, але передати майнові права без згоди один одного вони не можуть.

Службовий твір

     Тема службового твору є однією з найбільш популярних в авторському праві. Це пов'язано в першу чергу з тим, що більшість об'єктів авторського права, в тому числі й комп'ютерних програм, створюються за трудовим договором. Актуальною тема службового твору є ще і тому, що в даній ситуації існує два самостійних суб'єкта - працівник і роботодавець, інтереси яких можуть бути абсолютно різними.

     Закон України "Про авторське право та суміжні права" оперує терміном "службовий твір", у Цивільному кодексі України вживається термін "твір, створений у зв'язку з виконанням трудового договору".

     Згідно Закону України "Про авторське право і суміжні права" службовий твір - це твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків згідно службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

     Службові обов'язки - це обов'язки працівника, визначені в трудовому договорі, посадових інструкціях, які передбачають виконання певних робіт. Наприклад, вести бухгалтерський облік, писати комп'ютерну програму, вести листування.

     Службове завдання - це завдання роботодавця, в якому він доручає працівникові виконати ті чи інші обов'язки. Наприклад, службове завдання вдосконалити комп'ютерну програму з розрахунку собівартості виробництва по одному з продуктів роботодавця.

     Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи чи організації (або уповноваженим ним органом) або фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи чи організації (або уповноваженим ним органом) чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

     Трудовий договір може укладатися як в усній, так і в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування співробітника на роботу.

     Але, навіть якщо такий наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи, трудовий договір вважається укладеним.

     Отже, службовим твором буде комп'ютерна програма, створена програмістом X, який працює на підприємстві "Y", якщо відсутній наказ про зарахування на роботу, але програміста фактично було допущено до роботи.

     Якщо Х, маючи знання та навички в програмуванні, був зарахований і допущений до роботи бухгалтера (тобто його службові обов'язки - ведення бухгалтерського обліку) і, у вільний від роботи час, створив комп'ютерну програму для оптимізації тих чи інших функцій підприємства, то в даному випадку комп'ютерна програма не буде службовим твором.

     Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору, якщо, Х, працюючи програмістом на підприємстві "Y", написав програму в порядку службових обов'язків. Ці права він не може нікому передати, так як вони нероздільно пов'язані з його особистістю (наприклад, право авторства).

     Що ж стосується майнових авторських прав, то слід зазначити, що існують два нормативні акти, положення яких суперечать один одному. Так, згідно Закону України "Про авторське право та суміжні права" виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

     Згідно Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності (у /тому числі і авторського права) на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

     Сьогодні виходячи з судової практики та роз'яснень застосовується норма Цивільного кодексу України, згідно з якою майнові авторські права належать спільно, якщо інше не встановлено договором.

     Звичайно, бажано спочатку (до початку написання програми) прописувати в договорі кому належатимуть майнові права. Це в інтересах як роботодавця (не буде претензій працівника в майбутньому), так і в інтересах програміста (знаючи, що права будуть належать тільки автору, можна говорити про більшу суму винагороди).

15.5. Майнові права на комп'ютерну програму

     На відміну від немайнових авторських прав, майнові права можуть належати не тільки автору, а й іншим особам, наприклад, роботодавцю, замовнику, спадкоємцям автора, особі, якій передано майнові права тощо.

     Володар майнових авторських прав має право:

  • на використання комп'ютерної програми;
  • виключне право дозволяти використання комп'ютерної програми;
  • перешкоджати неправомірному використанню комп'ютерної програми, в тому числі й забороняти її використання.

     Отже, усі майнові права зводяться до поняття "використання", але чіткого визначення "використання" законодавство не дає, і лише наводить перелік дій, які є використанням об'єкта авторського права, в тому числі й комп'ютерної програми.

     Розглянемо використання комп'ютерної програми на прикладах:

     Відтворення будь-яким способом і в будь-якій формі.

     Відтворення - це виготовлення одного і більше примірників комп'ютерної програми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис в електронній, оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

     Отже, відтворенням комп'ютерної програми буде запис її на будь-який носій, скачування її з Інтернету.

     Внесення змін до коду комп'ютерної програми.

     Відзначимо, що в деяких випадках можливий вільний, без згоди власника авторських прав, внесення змін в код.

     Розповсюдження комп'ютерної програми, здавання в найом.

     Якщо володар майнових авторських прав на програму записав програму на диски і продає її екземпляри, то правомірно купуючи диск із записаною програмою, покупець може його подарувати, продати та іншим способом розпорядитися, крім здачі в найом. У разі передачі диска з програмою іншій особі, покупець не має права надалі використовувати програму.

     Як відомо, у кожного правила є свої винятки. Винятком з права на розповсюдження програми буде здача комп'ютерної програми в майновий найом. Вона може бути тільки з дозволу власника майнових прав.

     Імпорт примірників комп'ютерної програми.

     Іванов дозволив Сидорову записувати на диск та продавати програму на території Україні. Сидоров записав і продав екземпляри програми Петрову. Петров не може імпортувати і продавати їх на території Росії без дозволу Іванова, володаря авторських прав.

     Представлення комп'ютерної програми для ознайомлення публіки таким чином, що публіка може здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за її власним вибором.

     Тобто, купуючи примірник програми, слід мати на увазі, що його не можна викладати в Інтернет без дозволу власника майнових прав.

     Отже, особа, якій належать майнові права, може використовувати програму у будь-який спосіб - викладати в Інтернет, записувати на диски і продавати, вносити зміни і здійснювати будь-які дії, які не обмежують прав інших осіб. Віна може дозволити або заборонити використання комп'ютерної програми, крім деяких винятків вільного використання, встановленими законом.

Вільне використання комп'ютерної програми

     Законодавством встановлені випадки вільного використання комп'ютерної програми. Вільне використання - використання програми без дозволу і без виплати винагороди.

     Щодо комп'ютерних програм такими випадками будуть:

  • Внесення змін з метою забезпечення функціонування програми на технічних засобах користувача і вчинення дій, пов'язаних з функціонуванням програми за її призначенням.
  • Виправлення явних помилок.

     Відзначимо, що вносити зміни та виправляти помилки можна лише в тих випадках, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторське право. Тобто, якщо ліцензією на використання комп'ютерної програми заборонено внесення будь-яких змін та виправлення помилок, то дані правила вільного використання комп'ютерної програми не будуть застосовуватися.

     Вносити зміни і виправляти явні помилки може лише особа, яка правомірно володіє примірником програми. Внісши зміни або виправивши помилки, особа може самостійно використовувати програму, але не може її поширювати.

  • Виготовлення однієї копії комп'ютерної програми.

         Ця копія може служити тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного оригіналу, якщо такий буде втрачений, знищений або стане непридатним для використання.

         Зверніть увагу, що дуже часто в ліцензіях на використання програм заборонено виготовлення резервних копій, що суперечить законодавству.

  1. Декомпіляція програми для отримання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою.

         Декомпіляція комп'ютерної програми можлива за таких умов:

    • інформація, що необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступна Вам з інших джерел;
    • декомпіляція проводитися тільки щодо тих частин програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;
    • інформація, отримана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами;
    • інформація, отримана в результаті декомпіляції, не може бути передана іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами;
    • інформація, отримана в результаті декомпіляції, не може використовуватися для розробки нової програми, схожої на декомпільовану або для вчинення інших дій, що порушують авторське право.

         Зверніть увагу, що, згідно законодавства, декомпілювати програму можна тільки для отримання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою. Що стосується взаємодії з апаратним забезпеченням, то закон такого права не надає.

         Враховуючи, що комп'ютерна програма охороняється як літературний твір, то перелік випадків вільного використання комп'ютерних програм можна доповнити наступним:

  2. Використання комп'ютерної програми в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрації у виданнях навчального характеру, наприклад, опублікування частини коду в підручнику з інформатики.
  3. Відтворення творів для судового чи адміністративного провадження, наприклад, коли програма була засобом вчинення злочину.

     Зазначимо, що перелік випадків вільного використання програм є вичерпним і чітко визначеним законом.

15.7. Розпорядження майновими авторськими правами. Авторські договори

     Майновими авторськими правами можна розпоряджатися, наприклад, передати їх, дозволити користуватися (видати ліцензію). Як правило, розпорядження майновими авторськими правами оформляється договором. Основними договорами є:

  • договір про передачу авторських прав, тобто договір, за яким володар майнових авторських прав передає авторські права іншій особі;
  • договір про створення на замовлення і використання комп'ютерної програми. Зазначимо, що такий вид договору, хоча і передбачений Цивільним кодексом України, але на практиці використовується рідко. Адже, якщо Ви замовник певного програмного забезпечення, який сенс Вам платити гроші за розробку і лише користуватися комп'ютерною програмою. Як правило, при замовленні створення комп'ютерної програми використовується наступний вид договору - договір про створення і передачу майнових прав на комп'ютерну програму;
  • договір про створення і передачу майнових прав на комп'ютерну програму. Цей вид договору прямо не передбачений Цивільним кодексом України, але, як відомо, згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони можуть укласти договір, не передбачений актами цивільного законодавства, але який відповідає загальним принципам законодавства. За цим договором розробник створює комп'ютерну програму і передає майнові авторські права на неї;
  • ліцензійний договір - тобто так званий договір на використання комп'ютерної програми. Напевно, самий популярний вид договорів. А якщо точніше, то на практиці звичайно використовується видача ліцензій (а не безпосередньо ліцензійних договорів) на використання комп'ютерної програми.

     Ліцензія може бути як самостійним документом, так і складовою частиною ліцензійного договору.

     Основна відмінність ліцензії від ліцензійного договору полягає в тому, що ліцензія - односторонній акт, на відміну від ліцензійного договору, який підписується обома сторонами.

     Крім цих основних договорів, існують і багато інших, наприклад:

  • договір про порядок розподілу прав на службові об'єкти інтелектуальної власності. За цим договором роботодавець і працівник (працівники) узгоджують права, створені у зв'язку з виконанням трудового договору;
  • договір між співавторами та розподіл майнових авторських прав. Цей договір дуже важливий в тих випадках, коли кілька програмістів працюють над одним програмним продуктом та їхній творчий внесок у розробку програми - абсолютно різний.

Договір про передачу авторських прав

     За договором про передачу авторських прав правовласник авторських прав передає майнові авторські права іншій стороні. Дуже часто плутають договір про передачу прав з ліцензійним договором. Основні відмінності:

  • За договором про передачу прав автор (чи інша особа) передає права. Тобто в автора цих прав уже немає. Навіть якщо покупець не розрахується за передачу прав, то автор може в судовому порядку вимагати тільки виплатити йому зазначену в договорі винагороду (а також штрафні санкції, якщо вони передбачені договором).
  • За ліцензійним договором автор (чи інша особа) дозволяє користуватися правами на певних умовах на певний термін. Якщо користувач не виплатить винагороду, то автор може відкликати ліцензію, адже всі права у нього.

     Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути чітко в ньому визначені. Наприклад, не можна прописувати "автор передає авторські права на комп'ютерну програму". Потрібно чітко вказати, що за програма, бажано до договору докласти її детальну специфікацію. Адже в разі чого одна зі сторін завжди може говорити, що їй передавали (або вона передавала) не програму "А", а програму "Б".

      договору про передачу майнових авторських прав не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

     Тому перш ніж купити права на програму уточніть у автора чи іншого правовласника, укладав він ліцензійні договори. Природно, не факт що він чесно зізнається, тому можна ще й у договорі прописати, що автор (чи інша особа, яка передає права) гарантує, що ліцензійних договорів до підписання договору про передачу права не укладав (ліцензій не надавав), а також пропишіть відповідальність за недотримання цього пункту договору.

     Це основні аспекти, які потрібно врахувати при укладанні цього виду договору. Також слід зазначити, що договір про передачу авторських прав не підлягає обов'язковій реєстрації, хоча вона можлива, у порядку, аналогічному реєстрації авторських прав.

     Запитання для самоконтролю:

  1. Що мається на увазі під документуванням програми?
  2. Чим відрізняються програмні документи від експлуатаційних?
  3. Які документи відносяться до експлуатаційних?
  4. Що повинно містити керівництво системного програміста?
  5. Яка інформація міститься у керівництві програміста?
  6. Що містить керівництво оператора?
  7. Які документи обов'язково розробляються на стадії робочого проектування програми-компонента?
  8. Що таке програмна специфікація?
  9. З чого починається розробка програмних систем?
  10. Що таке первинна специфікація?
  11. Що описує первинна специфікація?
  12. З ким повинно бути узгоджено зовнішню програмну документацію?
  13. Що таке проміжна внутрішня документація проекту?
  14. При складанні програмної документації які специфікації розробляються спочатку - зовнішні чи внутрішні?
  15. Що включають в себе зовнішні специфікації?
  16. Що включають в себе внутрішні специфікації?
  17. Які міжнародні організації були залучені до розробки комплексу стандартів, що регламентують різні аспекти життєвого циклу ПЗ?
  18. Стандарти, які описують структури життєвого циклу ПЗ, поділяються на групи за функціональними ознаками. Які це групи?
  19. Що описує група стандартів IEEE?
  20. Що визначає група стандартів ISO?
  21. Чим регламентуються загальні вимоги до побудови, викладення, оформлення та змісту стандартів?
  22. Що встановлюють основоположні організаційно-методичні стандарти?
  23. Що встановлюють основоположні загально-технічні стандарти?
  24. З чого складається позначення державного стандарту України?
  25. З чого складається позначення галузевого стандарту України?
  26. Які закони України регламентують галузі робіт, з якими стикається програміст?
  27. Який порядок сертифікації програмних засобів та інформаційних технологій?
  28. Чи може орган із сертифікації зупинити або припинити дію ліцензійної угоди або сертифіката відповідності?
  29. Підтвердження факту сертифікації продукції може здійснюватись одним із декількох способів. Які це способи?
  30. Де можна знайти інформацію про сертифіковану продукцію?
  31. Коли комп'ютерна програма стала об'єктом авторського права?
  32. Яким документом визначаються права та обов'язки користувача програмного забезпечення?
  33. Назвіть відомі Вам види ліцензій на програмні продукти.
  34. Чим відрізняються вільні програми від безкоштовних?
  35. Дайте характеристику відкритого програмного забезпечення.
  36. Охарактеризуйте закрите програмне забезпечення.
  37. Що ви знаєте про проблему "піратства"?
  38. Які заборони найчастіше містять ліцензії на закрите програмне забезпечення?
  39. Чи є у вільного програмного забезпечення переваги перед закритим?
  40. Що таке деконпілювання програми?
  41. Назвіть ознаки "ліцензійності" й контрафактності програмного забезпечення.
  42. Як купити ліцензійне програмне забезпечення?
  43. За яких умов Microsoft здійснює продаж своїх продуктів?
  44. Які Вам відомі академічні програми ліцензування?
  45. Хто має право купувати академічні ліцензії?
  46. Які Вам відомі корпоративні ліцензії?
  47. Що таке пропрієтарне програмне забезпечення?
  48. Що Ви знаєте про комп'ютерну програму як об'єкт авторського права?
  49. Що саме має значення при захисті комп'ютерної програми?
  50. Чи можна в Україні отримати патент на програму?
  51. Назвіть майнові авторські права.
  52. Кому належать майнові авторські права?
  53. Назвіть відомі Вам немайнові авторські права.
  54. Кому можуть належати майнові авторські права на програму?
  55. На що має право володар майнових авторських прав?
  56. Наведіть приклади використання комп'ютерної програми.
  57. Скільки часу охороняється право визнання авторства?
  58. Упродовж якого часу охороняються так звані "економічні права" на програму?
  59. Як проходить процедура реєстрації авторського права?
  60. Для чого потрібна міжнародна реєстрація авторських прав?
  61. Хто такий автор програми?
  62. Хто такі співавтори програми?
  63. Якими правами на програмний продукт володіють співавтори?
  64. Що таке службовий твір?
  65. Що таке трудовий договір?
  66. Що мається на увазі під вільним використанням комп'ютерної програми?
  67. У яких випадках можна робити внесення змін до коду комп'ютерної програми?
  68. Чи можна розпоряджатися майновими авторськими правами? Як саме?
  69. Що таке авторський договір?
  70. Назвіть основні відмінності між договором про передачу прав з ліцензійним договором.
Last modified: Sunday, 16 December 2012, 2:34 PM