Операційні системи

Мета роботи: Навчитися створювати завантажувальні USB-накопичувачі для встановлення та налаштування операційної системи

Теоретичні відомості

Що таке завантажувальна флешка, для чого вона потрібна і які її можливості? Незабаром CD і DVD накопичувачі втратять свою популярність унаслідок громіздкості і порівняно невеликої ємності. Їм на зміну приходять компактні флеш-карти або USB-накопичувачі, об'ємом від 2 Гб і більше.

USB-флеш-накопичувач (сленг. флешка, флешка, флеш-драйв) — запам'ятовуючий пристрій, що використовує як носій флеш-пам'ять і підключається до комп'ютера або іншого пристрою, що зчитує по інтерфейсу USB.

Основне призначення USB-накопичувачів — зберігання, перенесення і обмін даними, резервне копіювання, завантаження операційних систем (LiveUSB) та ін.

За допомогою завантажувальної флешки можна форматувати й відновлювати жорсткі диски комп'ютера, тестувати оперативну пам'ять, підключатися до інтернету або локальній мережі, в залежності від програм, які встановлені на флеш-карті.

Флеш пам'ять була винайдена Фудзі Масуока (Fujio Masuoka), коли він працював у Toshiba в 1984 році. Ім'я «флеш» було придумано також у Toshiba колегою Фудзі, Седзі Аріізумі (Shoji Ariizumi), тому що процес стирання вмісту пам'яті йому нагадав фотоспалах (англ. flash). Масуока представив свою розробку на IEEE 1984 International Electron Devices Meeting (IEDM), що проходила в Сан-Франциско, Каліфорнія. Intel побачила великий потенціал у винаході і в 1988 році випустила перший комерційний флеш-чіп NOR-типу.

NAND-тип флеш-пам'яті був анонсований Toshiba в 1989 році на International Solid-State Circuits Conference. У нього була більше швидкість запису і менше площа чипа.

Переваги:

• мала вага, безшумність роботи і портативність;
•  універсальність: сучасні комп'ютери, телевізори та DVD-програвачі мають USB-роз'єми;
• низьке енергоспоживання (так як не є механізмом на відміну від CD, DVD і жорстких дисків);
• працездатність в широкому діапазоні температур;
• більш стійкі до механічних впливів (вібрації і ударів) в порівнянні з жорсткими дисками;
• не схильні до дії подряпин і пилу, які були проблемою для оптичних носіїв і дискет;
• здатні зберігати дані повністю автономно до 5 років. Найбільш перспективні зразки - до 10 років.

Недоліки:

• обмежене число циклів запису-стирання перед виходом з ладу. Чіпи пам'яті, зроблені за технологією MLC (більшість) найчастіше витримують не більше 5000 циклів перезапису. Крім цього обмежений ресурс USB-коннектора - близько 1500 підключень;
• швидкість запису і читання обмежені пропускною спроможністю USB;
• на відміну від компакт-дисків, мають недоліки, властиві будь електроніці;
• чутливі до електростатичного розряду — звичайне явище в побуті, особливо взимку;
• чутливі до радіації.

Завантажувальний USB-носій часто використовують для установки самих різних операційних систем, сама по собі флеш-карта завантажувальних секторів не має, необхідна установка спеціальної програми.